Заиграет свирель пастушья,
Обрывая тревожный сон.
Словно с долгой войны вернусь я,
Вспоминая сквозь тьму времён
Вкус последнего поцелуя…
Через тысячу лет зимой
Мальчик дерево нарисует,
Берег, реку, меня с тобой.
Этот миг дорогого стоит.
Серебрилась душа не зря,
Притворяясь ночной звездою
Под прикрытием января.
2013
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Душа шукає душу - Василь Мартинюк "...Душа зв’язалася з душею..." - ці слова з
Першої книги Самуїлової, 18:1, я обрав епіграфом до запропонованого вірша. А написав його, коли почував себе дуже самотнім, коли мене не розуміли ні рідні по крові, ні рідні по вірі, і тільки раптове усвідомлення близькості Господа Ісуса Христа дало мені утіху і спокій. Слава Ісусу!
