Опять вчера мне продали палёнку -
Ну сколько уже можно, Боже мой! -
Что торгаши все с подленькой душонкой,
За всё я отвечаю головой!
Опять они меня вчера надули -
Всё изощренней их слепой искус,
Они уже весь мир перевернули,
И в рукаве у них - козырный туз.
Как бойко же у них идёт торговля -
То обсчитают, то недокладут,
Я крестик положил у изголовья,
А всё они гребут, гребут, гребут...
Я помолюсь за них и пожалею,
Когда спадет с меня обиды пыл,
Хоть все они сидят на моей шее,
Но я про них давно уже забыл.
Они уже давно продали душу,
За баночку икры и балычок,
И радуются сорванному кушу,
Всё глубже наживляясь на крючок.
Уже и не душа у них - душонка,
Огромный мир для них - что магазин,
И что у них за жизнь? - Одна палёнка,
Которую вчера я горько пил.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
Поэзия : Приговор - Валерий Гаращенко Этот стих тоже автобиографический, я сидел прежде всего в тюрьме греха и должен был окончательно погибнуть. Я уже смирился с мыслью о том, что погиб. Слава Господу, Он с этим не согласился!
